Результаты исследований свидетельствуют, что к особенностям пограничных психических расстройств, выявляемых у большинства женщин программы вспомогательных репродуктивных технологий, следует отнести преобладание в клинической картине тревожно-депрессивной и астено-вегетативной симптоматики. Полученные результаты отражают эффективность разработанной программы терапии и реабилитации психопатологических расстройств у пациенток с бесплодием в программе вспомогательных репродуктивных технологий.

Проведенные исследования показали, что II триместр беременности у пациенток с трубно-перитонеальным бесплодием в анамнезе и при мужском факторе бесплодия характеризовался более благоприятным течением, чем ранние сроки, и меньшей частотой репродуктивных потерь. У пациенток с эндокринным бесплодием в анамнезе не отмечено выраженной тенденции к улучшению течения беременности.

Как показали результаты проведенных исследований, ранние сроки беременности (I триместр), наступившей в результате вспомогательных репродуктивных технологий, являются "критическими" для пациенток с бесплодием в анамнезе, независимо от его причины, и характеризуются более высокой частотой репродуктивных потерь и угрозы прерывания. Риск неблагоприятного исхода повышается при развитии синдрома гиперстимуляции яичников.

Результати досліджень свідчать, що профілактика перинатальної патології у жінок з дистрес-синдромом плода повинна носити комплексний і поетапний характер, починаючи з адекватної тактики ведення вагітності з динамічною оцінкою біофізичного профілю плода, корекцією психоемоційного статусу на фоні мінімізації лікарських препаратів і закінчуючи пролонгованою регіональною анестезією з одночасним використанням антигіпоксантів безпосередньо перед абдомінальним розродженням.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что к особенностям пограничных психических расстройств, выявляемых у большинства женщин в программе вспомогательных репродуктивных технологий, следует отнести преобладание в клинической картине тревожно-депрессивной и астено-вегетативной симптоматики. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке комплекса диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Результаты исследований свидетельствуют, что комбинированное использование препаратов карбетоцина и терлипрессина при абдоминальном родоразрешении (АРР) женщин с преждевременной остлойкой и предлежанием плаценты позволяет существенно снизить операционную кровопотерю (более чем на 110 мл), уменьшить более чем вдвое частоту повторного использования утеротонических средств и наружного массажа матки, полностью предупредить органокалечащие операции (акушерская гистерэктомия), а также улучить инволюцию матки после АРР. Полученные результаты позволяют рекомендовать предлагаемую методику для практического здравоохранения.

Представлена информация о роли партнерских родов в снижении частоты акушерских и перинатальных осложнений на опыте зарубежных стран. Проанализированы перспективы и тенденции касательно партнерских родов в Украине и в мире.

Вперше визначено частоту та структуру показань до операції кесарева розтину (КР) за умов типового міського пологового будинку. Доведено, що постійне підвищення частоти абдомінального розродження (АР) не дозволяє істотно зменшити рівень перинатальної патології. Визначено частоту встановлених і невстановлених причин дистресу плода у пацієнток, розроджених шляхом операції КР. Встановлено взаємозв'язок між наявністю плацентарної дисфункції на тлі дисгормональних порушень і розвитком дистресу плода за розродження жінок з чинниками ризику. Науково обгрунтовано необхідність вдосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів з метою зниження частоти перинатальної патології за АР жінок з дистрес-синдромом плода.

Полученные данные (показатели материнского травматизма, частоты и характера оперативного вмешательства и здоровья новорожденных) свидетельствуют о том, что партнерские роды являются серьезным резервом в снижении частоты акушерской и перинатальной патологии. Вместе с тем, возникает много дискутабельных вопросов, решению которых необходимо посвятить еще не одно научное исследование. Это диктует необходимость проведения научных исследований в данном направлении.

Результати проведених досліджень свідчать, що психологічна оцінка готовності подружніх пар до партнерських пологів є необхідним компонентом впровадження родинно-орієнтованих технологій (РОТ) під час розродження жінок з різними чинниками ризику. Зазначено, що на сьогоднішній день необхідне наукове обгрунтування і розроблення методології використання РОТ під час ведення вагітності та пологів у жінок без і з різними чинниками ризику.

Результати проведених досліджень свідчать, що присутність партнера на пологах знижує частоту аномалій пологової діяльності у жінок, які народжують уперше, в 2,9 разу, а в жінок, які народжують повторно, в 2,2 разу. Підтвердженням наведених вище клінічних особливостей перебігу пологів є результати виконаної гістерографії. Це надає можливість рекомендувати партнерські пологи як метод профілактики аномалій пологової діяльності, причому як у жінок, які народжують уперше, так і повторно.

Результати проведених досліджень свідчать, що більшість опитаних жінок вважають рішення про присутність чоловіка під час пологів правильним і задоволені цим рішенням, оскільки його присутність допомогала їм, навіть якщо у чоловіка спостерігалися виражені негативні психогенні ефекти. Стриманіше жінки оцінювали створення під час пологів "домашньої" обстановки і ефективнсть психопрофілактичної підготовки, що проводили з ними (та їх чоловіками) до пологів. Це оцінювання жінок - споживачів відповідного виду медичних послуг доцільно враховувати у разі оптимізації організації та проведення партнерських пологів у міському пологовому будинку.

Мета дослідження - визначення ролі родинно-орієнтованих технологій у корекції психологічного статусу та зниження частоти патології вагітності у жінок високого акушерського ризику. Для визначення ефективності профілактики патології вагітності на основі використання родинно-орієнтованих технологій було проведено комплексне клініко-психологічне і лабораторно-інструментальне обстеження 300 жінок з факторами акушерського ризику, яких було розподілено на дві групи. В основну групу увійшли 182 жінки з мотивацією на партнерські пологи, яким проводили навчання за системою індивідуальної підготовки подружньої пари до пологів. До групи порівняння увійшли 118 жінок з традиційним підходом до знеболювання, які не проходили допологової підготовки і не мали індивідуальної підтримки під час пологів. Використання родинно-орієнтованих технологій під час вагітності дозволяє провести корекцію психологічного статусу та суттєво знизити частоту основних гестаційних ускладнень, особливо у плані скорочення частоти невиношування та передчасних пологів. Заключення: методика є простою, доступною і може широко використовуватися у практичній охороні здоров'я, особливо у жінок високого акушерського ризику.

Мета дослідження - вивчення ролі родинно орієнтованих технологій (РОТ) у зниженні частоти патології вагітності у жінок із високим акушерським ризиком. Для визначення ефективності профілактики патології вагітності на підставі використання РОТ проведено комплексне клініко-психологічне та лабораторно-інструментальне обстеження 300 жінок із факторами акушерського ризику, яких було розподілено на дві групи. В основну групу увійшли 182 жінки з мотивацією на партнерські пологи, яким проводили навчання за системою індивідуальної підготовки подружньої пари до пологів. До групи порівняння ввійшли 118 жінок, які не пройшли допологової підготовки і не мали індивідуальної підтримки в пологах, із традиційним підходом до знеболювання. Встановлено, що використання РОТ під час вагітності надає можливість суттєво знизити частоту основних гестаційних ускладнень, особливо щодо скорочення частоти невиношування та передчасних пологів. Зроблено висновки, що методика є простою, доступною і її можна широко використовувати у практичній охороні здоров'я, особливо у жінок з високим акушерським ризиком.

Мета дослідження - зниження частоти акушерської та перинатальної патології на підставі використання родинно орієнтованих технологій під час вагітності та партнерських пологів. Проведено ретроспективний аналіз клінічного перебігу 26 291 вагітності та пологів за 2010 - 2014 рр.; проспективний аналіз розродження 300 жінок (основна, 1-а, група) проведено за розробленим алгоритмом ведення жінок з використанням родинно орієнтованих технологій; в 2-й групі порівняння проаналізовано 300 пологів без участі партнера; вивчено медико-соціальні особливості у 100 жінок, у яких були використані родинно орієнтовані технології, та їх чоловіків, а також у 100 лікарів акушерів-гінекологів. Клінічний перебіг вагітності та пологів у разі використання родинно орієнтованих технологій і партнерських пологів характеризується зниженням частоти ускладнень під час гестації та пологів - анемії вагітних; плацентарної дисфункції; затримки розвитку плода; аномалій пологової діяльності; дистресу плода; кесаревих розтинів; порушень контрактильної активності матки після пологів; ранової інфекції, підвищенням частоти нормогалактії та зменшенням гіпогалактії різного ступеня. Крім того, спостерігається підвищення частоти народження дітей із оцінкою за шкалою Апгар більше 7 балів; зменшення порушень постнатальної адаптації новонароджених і відсутність плодових втрат. Розроблений алгоритм надає можливість підняти рівень позитивного відношення лікарів зі стажем до 10 років на 21,2 +- 2,2 % і зі стажем більше 10 років - на 16,2 +- 1,6 %, а також знизити рівень агресивного ведення пологів на 21,2 +- 2,1 %. Результати проведених досліджень свідчать, що використання родинно орієнтованих технологій під час вагітності та пологів за розробленим алгоритмом надає можливість покращити акушерські та перинатальні результати розродження, що є підставою для широкого використання їх у практичній охороні здоров'я.

Висвітлено перспективи сучасних форм (1 - 2-денні школи-семінари та майстер-класи) безперервного професійного розвитку лікарів різних спеціальностей. Упровадження запропонованого підходу надасть можливість підвищити якість підготовки вітчизняних лікарів.

Мета дослідження - розроблення та впровадження тактики ведення пологів у жінок-лікарів різних спеціальностей із використанням родинно орієнтованих технологій (РОТ). Обстежено 150 вагітних жінок-лікарів різних спеціальностей, яких розподілили на 3 групи залежно від використовуваних лікувально-профілактичних заходів. Результати проведених досліджень свідчать, що жінки-лікарі різних спеціальностей входять до групи високого ризику щодо розвитку різних ускладнень вагітності та пологів, а також перинатальної патології. Використання медико-психологічної підготовки, починаючи з прегравідарного періоду, у поєднанні з РОТ надає можливість нормалізувати психологічний статус, виробити позитивну домінанту на сприятливий результат вагітності і пологів, стабілізувати функціональний стан фетоплацентарного комплексу, що зрештою призводить до зниження частоти акушерської патології під час розродження. Зроблено висновок, що впровадження РОТ надає можливість знизити частоту ускладнень під час розродження жінок-лікарів різних спеціальностей.

Мета дослідження - зниження акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розроблення вдосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Проведено когортне дослідження у 264 пацієнток, що перебували на обліку з приводу вагітності в жіночих консультаціях м. Київ. За допомогою методу суцільної вибірки 178 жінок було включено у ретроспективне дослідження і 86 - у проспективне. В основну групу ввійшли 39 вагітних, з якими проводили індивідуальні бесіди, у контрольну групу - 142 жінки, які отримали традиційні рекомендації в жіночій консультації. Використання вдосконаленого алгоритму надає можливість покращити акушерські (зниження частоти прееклампсії на 12,3 %; аномалій пологової діяльності - на 8,4 %) і перинатальні наслідки (зниження рівня асфіксії під час розродження на 9,4 % і постнатальної адаптації - на 7,8 %) розродження жінок із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності. Отримані результати надають право рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання у практичній охороні здоров'я.

Висвітлено питання зниження частоти акушерської та перинатальної патології на підставі використання родинно-орієнтованих технологій (РОТ) під час вагітності та пологів. Уперше в Україні представлено наукове обгрунтування необхідності використання РОТ під час вагітності та пологів з урахуванням критеріїв включення та виключення на рівні різних ланок охорони здоров'я: центральні районні лікарні та міські пологові будинки. Вперше в Україні досліджено медико-соціальні аспекти партнерських пологів з урахуванням результатів анкетування не тільки жінок і їх чоловіків, але й лікарів акушер-гінекологів із різним стажем професійної діяльності. Показано позитивний вплив РОТ на функціональний стан вегетативної нервової системи та психологічний статус жінок під час вагітності, що сприяє нормалізації функціонального стану фетоплацентарного комплексу, причому більш виражено в 32 - 36 тиж. вагітності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, функціональними, психологічними, ехографічними, доплерометричними, ендокринологічними, біохімічними та мікробіологічними змінами при використанні РОТ і загальноприйнятого ведення вагітності та пологів. Зазначено, що одержані результати дозволили розширити наявні дані про патогенез плацентарної дисфункції, затримки розвитку плода та гіпогалактії, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерської і перинатальної патології та рівень використання "агресивних" методів ведення вагітності й пологів на основі використання РОТ. Установлено порівняльні аспекти клініко-анамнестичних даних, медико-соціальних аспектів, клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану новонароджених при використанні загальноприйнятої тактики ведення та РОТ під час вагітності та пологів. Презентовано критерії включення та виключення використання РОТ у жінок і їх чоловіків з урахуванням репродуктивного анамнезу, а також наявності супутньої генітальної та екстрагенітальної патології. Представлено порівняльні аспекти впливу тактики ведення вагітності та пологів на психоемоційний стан жінок, функціональні особливості фетоплацентарного комплексу та становлення лактації. Показано відношення лікарів акушер-гінекологів із різним рівнем професійної підготовки до використання РОТ під час вагітності та пологів. Розроблено та впроваджено алгоритм лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень на основі використання РОТ під час вагітності та пологів, починаючи з етапу жіночої консультації та закінчуючи акушерським стаціонаром.

Мета дослідження - зниження частоти перинатальної патології у жінок із безпліддям в анамнезі на підставі використання родинно-орієнтованих технологій (РОТ). Проведено комплексне обстеження 300 вагітних, з яких 250 були із безпліддям в анамнезі та 50 - первородящі, які завагітніли самостійно, а також їхні новонароджені. У подальшому проводили проспективну рандомізацію, в результаті якої пацієнток із безпліддям в анамнезі розподілено на дві рівні підгрупи за принципом терапії: 75 вагітних, в яких використовували РОТ і 75 вагітних, яким проведено загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи (ЛПЗ). Використання вдосконаленого алгоритму діагностичних і ЛПЗ надає можливість знизити частоту мимовільного переривання вагітності до 22 тиж - із 13,0 до 5,7 %; "ранніх" передчасних пологів - із 3,0 до 1,0 %; плацентарної дисфункції - з 63,0 до 40,6 %; кесарева розтину - з 96,0 до 56,5 %, а також перинатальних втрат - із 40,0 до 16,2 % відповідно. Встановлено, що не дивлячись на значне зниження частоти застосування кесарева розтину, перинатальна патологія та смертність в основній групі не лише не зросла, але й достовірно поліпшилася адаптація новонароджених, матері яких отримували РОТ.